|
|
 КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ
Стаття 50. Поняття покарання та його мета
1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до
особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні
прав і свобод засудженого.
2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання
вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Стаття 51. Види покарань
До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види
покарань:
1) штраф;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
4) громадські роботи;
5) виправні роботи;
6) службові обмеження для військовослужбовців;
7) конфіскація майна;
8) арешт;
9) обмеження волі;
10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
11) позбавлення волі на певний строк;
12) довічне позбавлення волі.
Стаття 52. Основні та додаткові покарання
1. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження
для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.
2. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину
або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
4. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в
санкції статті Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане
одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність,
передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.
Стаття 53. Штраф
1. Штраф — це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах,
встановлених в Особливій частині цього Кодексу.
2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з
урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено
вищого розміру штрафу.
3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його
спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
4. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу
покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один
встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними
роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
