|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
На вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної
інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового
процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється в судовому засіданні при
розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також при
розгляді зауважень на протокол судового засідання на вимогу сторін чи за ініціативою суду.
Питання про видачу копії технічного запису учаснику процесу, про його відтворення поза
судовим засіданням вирішуються головуючим у кожному окремому випадку залежно від
обставин.
(Кодекс доповнено статтею 81-1 згідно із Законом N 2539-III від
21.06.2001 — набирає чинності з 28 червня 2002 року; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2875-IV від 08.09.2005)
Стаття 82. Прийняття рішення
При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові
повністю або частково) господарський суд приймає рішення.
( Частину другу статті 82 виключено на підставі Закону
N 2539-III ( 2539-14 ) від 21.06.2001 )
Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь
у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний
викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.
(Стаття 82 в редакції Закону N 251/97-ВР від 13.05.97)
Стаття 83. Права господарського суду щодо прийняття рішення
Господарський суд, приймаючи рішення, має право:
1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір,
який суперечить законодавству;
2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних
інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є
клопотання заінтересованої сторони;
3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає
стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання;
4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки
розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у
відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних
правовідносинах;
5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до
ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених
господарським судом на сторону;
6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.
(Стаття 83 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3345-12 від
30.06.93, N 54/96-ВР від 20.02.96, N 251/97-ВР від 13.05.97, в
редакції Закону N 2539-III від 21.06.2001)
Стаття 84. Зміст рішення
Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної,
описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:
1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата
прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників
сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді
справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;
2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву,
заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис
дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з
матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);
3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським
судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової
угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і
докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким
господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки
виконання рішення;
4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в
позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від
настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:
найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено
стягнення грошових сум або яка зобов’язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а
також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;
розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності,
виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів,
передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);
( Абзац четвертий частини другої статті 84 виключено на
підставі Закону N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003 )
найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про
передачу майна);
найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у
безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає
виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.
У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується
рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір — умови,
на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект
договору.
В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках,
передбачених у пункті 1 статті 83 цього Кодексу.
При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються
найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт
недійсним повністю або частково (в якій саме частині).
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
