|
|
 КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
2. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із
зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2,
6, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.
3. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують,
обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
4. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої
частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз
враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у
співучасті
1. При призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями
статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь
здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.
2. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями
статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні
злочину.
Стаття 69. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
( Положення частини першої статті 69 в частині, яка
унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої
тяжкості, більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на
підставі Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2004 ( v015p710-04 )
від 02.11.2004 ) 1. За наявності декількох обставин, що
пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості
вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши
своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від
найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини
цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного
покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У цьому
випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої
межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині
цього Кодексу.
2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати
додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як
обов’язкове.
{ Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 527-V
( 527-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний
злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання
більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в
межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш
суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд
може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку,
встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за
один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за
сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань
довічним позбавленням волі.
3. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані
додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано
винною.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
