|
КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 385. Форма і докази претензії
Претензія повинна бути заявлена у письмовій формі.
До претензії повинні бути додані документи, що підтверджують її. Перевізні документи
подаються в оригіналі.
До претензії про нестачу, пошкодження або зіпсуття вантажу, крім документів, що
підтверджують право на заявлення претензії (стаття 379 цього Кодексу), повинен бути доданий
документ, що засвідчує вартість відправленого вантажу.
Стаття 386. Термін для заявлення претензій, що випливають з перевезення вантажу,
пасажирів і багажу
Претензії до перевізника, що випливають з договору перевезення вантажу, пасажирів і
багажу, можуть бути заявлені протягом перших шести місяців строку позовної давності
незалежно від того, здійснювалось перевезення у каботажному чи закордонному сполученні.
Стаття 387. Термін розгляду претензій, що випливають з перевезення вантажу,
пасажирів і багажу
Перевізник зобов’язаний розглянути заявлену претензію протягом трьох місяців і
сповістити заявника про задоволення чи відхилення її, а претензії, що випливають з
перевезення у змішаному сполученні, — протягом шести місяців.
З дня заявлення перевізнику претензії збігання терміну позовної давності припиняється до
одержання відповіді на претензію або закінчення терміну, встановленого для відповіді.
ГЛАВА 3. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
Стаття 388. Термін позовної давності на вимоги, що виникають з договору
перевезення вантажу
До вимог, що виникають з договору морського перевезення вантажу, застосовується
річний строк позовної давності незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи
закордонному сполученні.
Зазначений термін обчислюється:
1) за вимогами щодо відшкодування збитків від втрати вантажу- після закінчення
тридцяти днів з дня, коли вантаж повинен бути виданий, а при перевезенні у змішаному
сполученні — після закінчення чотирьох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення;
2) за вимогами щодо відшкодування збитків від нестачі або пошкодження вантажу, щодо
прострочення доставки або затримання з видачею вантажу і щодо повернення перебору або
стягнення
недобору провізних платежів — з дня видачі вантажу, а якщо вантаж не
було видано — з дня, коли повинен був бути виданий;
3) за вимогами щодо нестачі масових однорідних вантажів, що перевозяться наливом,
навалом або насипом, у випадках, передбачених угодою сторін, — з дня підписання ними акта
щорічної інвентаризації;
4) за вимогами щодо відшкодування збитків за неподачу судна або його подачу із
запізненням, щодо плати за простій судна, а також премій за дострокове навантаження або
вивантаження вантажу — з дня закінчення місяця, що настає за тим, у якому почалося або
повинно було початися перевезення;
5) у решті випадків — з дня настання події, що стала підставою для заявлення вимоги.
Стаття 389. Позовна давність за іншими вимогами
До вимог, що виникають з договорів перевезення пасажирів і багажу, фрахтування судна
без екіпажу, фрахтування судна на певний час, лізингу судна, буксирування, надання
лоцманських послуг, морського страхування, угод, укладених капітаном судна в силу наданих
йому законом прав, зіткнення суден, здійснення рятувальних операцій, застосовується
дворічний строк позовної давності.
Цей строк обчислюється:
1) за вимогами, що виникають з договору перевезення пасажирів і багажу:
стосовно пасажира — з дня, коли пасажир залишив або повинен був залишити судно, а
якщо вимога заявлена у зв’язку із заподіянням під час перевезення шкоди здоров’ю пасажира,
що спричинила його смерть, — з дня смерті пасажира, але не більше трьох років з дня, коли
пасажир залишив судно;
стосовно багажу — з дня видачі багажу або з дня, коли він мав бути виданий;
2) за вимогами, що виникають з договору фрахтування судна без екіпажу, фрахтування
судна на певний час, лізингу судна, буксирування, надання лоцманських послуг, морського
страхування, угод, укладених капітаном в силу наданих йому законом прав (статті 58, 68, 69
цього Кодексу), — з дня виникнення права на позов;
3) за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зіткнення суден, — з дня
зіткнення суден;
4) за вимогами, що виникають із проведення рятувальних операцій, — з дня закінчення
рятувальної операції.
За зворотними вимогами, передбаченими статтею 302 цього
Кодексу, застосовується річний строк позовної давності, обчислюваний
з дня сплати відповідної суми.
Стаття 390. Позовна давність за вимогами про відшкодування шкоди від
забруднення з суден і ядерної шкоди
До вимог про відшкодування шкоди від забруднення з суден і ядерної шкоди
застосовується трирічний строк позовної давності.
Строк, зазначений у частині першій цієї статті, обчислюється з дня, коли потерпілий
дізнався або повинен був дізнатися, що йому заподіяна така шкода, але не більше шести років з
дня події, що спричинила забруднення, і п’ятнадцяти років — з дня події, що викликала ядерну
шкоду. Якщо відповідальність оператора ядерного судна згідно із законодавством держави, що
видала дозвіл на експлуатацію такого судна, або спеціальною постановою цієї держави,
прийнятою у зв’язку з конкретним інцидентом, застрахована або забезпечена у фінансовому
відношенні іншим способом на строк, що перевищує п’ятнадцять років, вимога про
відшкодування шкоди задовольняється після закінчення строку, на який відповідальність була
фактично забезпечена.
Стаття 391. Застосування загальних строків
До вимог, для яких строки позовної давності цим Кодексом не передбачені,
застосовуються загальні строки позовної давності, встановлені цивільним законодавством
України, якщо у міжнародних договорах України для цих вимог не встановлені інші строки
давності.
Стаття 392. Зупинення строку позовної давності за наявності загальної аварії
Якщо обчислення суми вимоги залежить від розрахунків у зв’язку з загальною аварією,
збігання строку позовної давності зупиняється з дня винесення диспашером постанови про
наявність загальної аварії і до дня одержання диспаші заінтересованою особою.
Стаття 393. Продовження строку давності
Строки позовної давності, встановлені для вимог, передбачених цим Кодексом,
продовжуються до трьох років у випадку, якщо судно, якого стосуються ці вимоги, протягом
строку позовної давності не могли застати у водах України.
Президент України Л. КУЧМА
м. Київ, 23 травня 1995 року
N 176/95-ВР
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |