|
МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються в разі, якщо:
1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачають свою ідентичність, крім
випадків, коли, незважаючи на втрату ідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої
обробкою може бути точно визначена;
2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, але становлять настільки незначний
відсоток продажу їх в Україні, що використання цього методу оцінювання буде невиправданим.
Можливість застосування положень частини четвертої цієї статті визначається в кожному
конкретному випадку залежно від конкретних обставин.
Стаття 272. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості
(обчислена вартість)
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість)
за основу береться надана виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформація
про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних
товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що
такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які
застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається
при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються
виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або
виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх
транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України,
витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов’язаних із ввезенням цих товарів в
Україну.
Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка
не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого
рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Iнформація, подана
виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті,
може бути перевірена в країні — виробникові товарів органами влади України за згодою
виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни — виробника товарів та за
відсутності заперечень проти такої перевірки.
Стаття 273. Резервний метод
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного
використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних
товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є
сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі
(ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою
мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при
визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні
цих методів.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на
підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних
вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або
подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган
зобов’язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до
положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
(Глава 47 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2285-IV від
23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005; в редакції Закону N 3269-IV
від 22.12.2005)
Глава 48 МИТНА ВАРТIСТЬ ТОВАРIВ, ЩО ВИВОЗЯТЬСЯ
(ЕКСПОРТУЮТЬСЯ) З УКРАЇНИ
Стаття 274. Визначення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з
України
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору
купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка
підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні
витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до
пункту перетинання митного кордону України;
б) комісійні та брокерські винагороди;
в) ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які
покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які
оцінюються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору,
відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої
комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що
містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на
транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів
(індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових
розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України
визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених
обмежень.
(Стаття 274 в редакції Закону N 3269-IV від 22.12.2005)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |