|
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ XII ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО
ВIДБУВАННЯ
Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
1. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш
м’яким, а також пом’якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або
пом’якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування,
може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному
звільненню від призначеного судом покарання.
3. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону,
знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
4. Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком
суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і
сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати
суспільно небезпечною.
5. Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах,
передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження
для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти
років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку
про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти
рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
2. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного
покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину
і виконає покладені на нього обов’язки.
3. Iспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Стаття 76. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання
з випробуванням
1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на
засудженого такі обов’язки:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
3) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
4) періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить
небезпеку для здоров’я інших осіб.
2. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань
за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців — командирами
військових частин.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |