|
|
 КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
|
7. Стягнення у виді дисциплінарного штрафу накладається тільки за злісне порушення
встановленого порядку відбування покарання, передбачене статтею 133 цього Кодексу, за
постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки. Постанова
оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума штрафу перераховується в доход
держави.
8. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення
засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою
постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки, з визначенням строку
тримання.
9. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної
камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
10. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведені до
приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення,
за винятком повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер, повторного
переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
11. Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного
типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, придбання продуктів
харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей,
користування настільними іграми.
У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері)
засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні
речі видаються тільки на час сну, верхній одяг — на час виходу з приміщення.
Тримання засуджених у карцері одиночне.
Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні
камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.
Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його
перебування в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній
камері).
12. Засуджені, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі з виведенням на роботу, в
приміщенні камерного типу (одиночній камері), працюють окремо від інших засуджених.
13. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не
зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того
підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м’яким стягненням. Вища посадова
особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення,
перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з
боку засудженого.
14. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий
новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.
15. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому
можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших
фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи
за дорученням юридичної особи.
Стаття 135. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг
їх повноважень
1. Правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені статтями 130 і 132
цього Кодексу, користуються начальник колонії або особа, яка виконує його обов’язки, а також
його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник
начальника колонії, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії в межах,
передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
2. Заступник начальника колонії користується таким же, як і начальник цієї колонії,
правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, за винятком накладення дисциплінарного
штрафу, скасування поліпшених умов тримання, поміщення засудженого в дисциплінарний
ізолятор або карцер, переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної
камери).
3. Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії має право застосовувати
в усній формі такі заходи заохочення і стягнення:
подяка, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення;
попередження, догана, призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень
і території колонії.
Стаття 136. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених до
позбавлення волі
1. Засуджені до позбавлення волі несуть матеріальну відповідальність за заподіяні під час
відбування покарання матеріальні збитки державі згідно із законодавством. Засуджені також
повинні відшкодувати збитки, заподіяні колонії, і додаткові витрати, пов’язані з припиненням
втечі засудженого, лікуванням засудженого, який навмисно заподіяв собі тілесні ушкодження.
Якщо збитки заподіяні у процесі виконання трудових обов’язків, засуджені несуть матеріальну
відповідальність у розмірі і на підставах, встановлених законодавством про працю. В інших
випадках збитки відшкодовуються в розмірі і на підставах, встановлених цивільним
законодавством.
2. У разі заподіяння матеріальних збитків злочином, вчиненим засудженим під час
відбування покарання, стягнення збитків провадиться на загальних підставах.
Стаття 137. Порядок стягнення матеріальних збитків, заподіяних засудженими до
позбавлення волі
1. Матеріальні збитки, заподіяні державі засудженими під час відбування покарання,
стягуються з їхнього заробітку за постановою начальника колонії.
2. До винесення постанови має бути встановлений розмір збитків, обставини, за яких їх
було завдано, і ступінь вини засудженого в заподіянні збитків. У процесі перевірки у нього
береться письмове пояснення.
3. Постанова начальника колонії про стягнення збитків оголошується засудженому під
розписку.
4. Засуджений може оскаржити постанову начальника колонії вищій посадовій особі.
Подача скарги не зупиняє виконання постанови про стягнення збитків.
5. Вища посадова особа може скасувати постанову про стягнення збитків або зменшити
розмір суми, що підлягає стягненню.
6. Неправильно відраховані суми за заподіяні матеріальні збитки підлягають поверненню
засудженому і зараховуються на його особовий рахунок.
7. Після звільнення засудженого від покарання збитки, не відшкодовані ним під час
відбування покарання, можуть бути стягнені за рішенням суду у встановленому законом
порядку.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
