|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 353. Реквізиція
1. У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з
метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та
в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його
вартості (реквізиція).
2. В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у
власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
3. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.
4. Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого
майна, може бути оскаржена до суду.
5. У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому
іншого майна, якщо це можливо.
6. Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа,
якій воно належало, має право вимагати його повернення, якщо це можливо.
У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно
вона зобов’язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв’язку з
реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Стаття 354. Конфіскація
1. До особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням
суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.
2. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Глава 26 ПРАВО СПIЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI
Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві
спільної власності (спільне майно).
2. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної
власності.
3. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
4. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена
спільна сумісна власність на майно.
Стаття 356. Право спільної часткової власності
1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є
спільною частковою власністю.
2. Суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні
особи, держава, територіальні громади.
Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової
власності
1. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не
встановлено за домовленістю співвласників або законом.
2. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за
домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з
співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
3. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової
власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм
коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання
спільного майна.
4. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому
законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це
не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не
змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
5. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників,
який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є
їхньою спільною частковою власністю.
3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї
частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової
власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які
володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
4. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним
майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений
нотаріально, він є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної
часткової власності на це майно.
Стаття 359. Плоди, продукція та доходи від використання майна,
що є у спільній частковій власності
1. Плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій
власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками
відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено
домовленістю між ними.
Стаття 360. Утримання майна, що є у спільній частковій
власності
1. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності
зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна,
у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми
особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
