|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини
1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів
господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію
продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову
визначеність.
2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних
результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва —
підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку
(некомерційна господарська діяльність).
3. Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання
необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без
участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих
суб’єктів.
4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-
господарські та внутрішньогосподарські відносини.
5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами
господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються
відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-
господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними
підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його
структурними підрозділами.
Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин
1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:
майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України ;
земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони
рослинного і тваринного світу, територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
атмосферного повітря;
трудові відносини;
фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що виникають у процесі
формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;
адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких
орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською
компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо
суб’єкта господарювання.
2. Особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються
цим Кодексом.
3. До господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не
врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього
Кодексу.
Стаття 5. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання
1. Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального
поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб’єктів господарювання та
державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги
відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як
суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
