|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Постанови прокурора, винесені відповідно до закону, є обов’язковими для виконання
всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
(Стаття 25 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від16.04.84, Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 26. Об’єднання і виділення справ
В одному провадженні можуть бути об’єднані справи по обвинуваченню декількох осіб Д
співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у
вчиненні декількох злочинів.
Виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли
це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і
вирішення справи.
Об’єднання і виділення справ проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання,
слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду.
Правила цієї статті можуть бути застосовані і у випадках притягнення до кримінальної
відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочину, а
також недонесення про злочин.
Стаття 27. Притягнення до кримінальної відповідальності не інакше як за скаргою
потерпілого
Справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126 Кримінального
кодексу України, а також справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу
України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян,
порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право
підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться.
Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим,
підсудним. Примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату для
постановлення вироку.
Справи про злочини, передбачені частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України,
порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, але закривати їх за примиренням
потерпілого з обвинуваченим, підсудним не можна.
Якщо справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе
громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в
справі про злочин, зазначений у частині 2 цієї статті, через свій безпорадний стан, залежність
від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор
порушує справу і при відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором,
направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення
розслідування розглядається судом в загальному порядку. Така справа в разі примирення
потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає.
Прокурор вправі в будь-який момент вступити в справу, порушену суддею за скаргою
потерпілого, про злочини, зазначені в частині 1 цієї статті, і підтримувати обвинувачення в суді,
коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян. Вступ
прокурора в справу не позбавляє потерпілого прав, передбачених статтею 49 цього Кодексу, але
справа в цих випадках за примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не
підлягає.
( Частину п'яту статті 27 виключено на підставі Закону
N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -набуває чинності з
29.06.2001 )
( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 986-VIII
( 986-08 ) від 30.08.72, N 1937-VIII ( 1937-08 ) від 10.08.73,
N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законами N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001,
N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Стаття 28. Цивільний позов у кримінальній справі
Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в
кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну
відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з
кримінальною справою.
Закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу
від обов’язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею
державним, громадським організаціям або громадянам.
Цивільний позов може бути пред’явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і
під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку
цивільного судочинства позбавляє позивача права пред’являти той же позов у кримінальній
справі.
Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа,
цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного
судочинства.
Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній
справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу
закрито з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, звільняються від сплати
державного мита.
(Стаття 28 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від
16.04.84, Законом N 2857-XII від 15.12.92)
Стаття 29. Забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином, і виконання
вироку в частині конфіскації майна
При наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, або
понесені витрати закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані вжити заходів до забезпечення цивільного
позову.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
