|
КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
|
КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21 )
{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами
N 3166-IV ( 3166-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.103
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96
N 3559-IV ( 3559-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.302
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДIЛ I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1 КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України
1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання
та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави
шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню
нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та
нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів
виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав,
законних інтересів та обов’язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою
виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання
покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних
покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов
виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання,
допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Стаття 2. Кримінально-виконавче законодавство України
Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів
законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України.
Стаття 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі й часі
1. До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується
кримінально-виконавче законодавство України.
2. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються
відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Стаття 4. Підстава виконання і відбування покарання
Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили,
інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.
Стаття 5. Принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і
відбування покарань
Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на
принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості,
гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної відповідальності
держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального
застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання
покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у
діяльності органів і установ виконання покарань.
Стаття 6. Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби
1. Виправлення засудженого — процес позитивних змін, які відбуваються в його
особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
2. Ресоціалізація — свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі
повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого
соціально-нормативного життя в суспільстві.
Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
3. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок
виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна
робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
4. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду
покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів
вчиненого злочину та поведінки засудженого під час відбування покарання.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |