|
КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ |
безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і
працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з
урахуванням суспільних потреб;
надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих
заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-
виховних закладів;
безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах
або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;
компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв’язку з направленням
на роботу в іншу місцевість;
правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного
звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
(Кодекс доповнено статтею 5-1 згідно із Законом N 263/95-ВР від
05.07.95)
( Статтю 6 виключено на підставі Закону N 871-12
від 20.03.91 )
Стаття 7. Особливості регулювання праці деяких категорій працівників
Особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними
географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я,
тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за
трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу) підстави
для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення
встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.
(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11 від
27.05.88; Законами N 3694-12 від 15.12.93, N 1356-XIV від 24.12.99)
Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які працюють за межами своїх
держав
Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові
відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях
України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання)
працівника, та міжнародними договорами України.
(Стаття 8 в редакції Законів N 263/95-ВР від 05.07.95, N 1807-III
від 08.06.2000)
Стаття 8-1. Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства
України
Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна,
встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то
застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
(Кодекс доповнено статтею 8-1 згідно із Законом N 871-12 від
20.03.91)
Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище
працівників
Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з
законодавством України про працю, є недійсними.
(Стаття 9 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11 від
27.05.88; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 263/95-ВР від 05.07.95)
Стаття 9-1. Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові
пільги
Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних
коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-
побутові пільги для працівників.
Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-
освітніх, учбових і спортивних закладів, організацій громадського харчування і організацій, що
обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу. (Кодекс доповнено статтею 9-1
згідно із Законом N 871-12 від 20.03.91)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |