|
|
 ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Повітряний кодекс України
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 25, ст.274)
N 3168-XII ( 3168-12 ) від 04.05.93, ВВР, 1993, N 25, ст.275 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 590/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 5
N 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99, ВВР, 2000, N 11, ст.89
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006
N 3509-IV ( 3509-15 ) від 23.02.2006 }
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Суверенітет над повітряним простором України
Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що
є частиною території України.
Повітряним простором України є частина повітряної сфери, розташована над суходолом і
водною територією України, в тому числі над її територіальними водами (територіальним
морем).
Стаття 2. Сфера дії Повітряного кодексу України
Повітряний кодекс України регулює діяльність користувачів повітряного простору
України з метою задоволення інтересів України та її громадян і забезпечення безпеки авіації.
Авіація як галузь — це усі види підприємств, організацій та установ, діяльність яких
спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою
повітряних суден.
Дія Повітряного кодексу України поширюється на всіх користувачів повітряного простору
України в частині, що їх стосується, як на території України, так і за її межами, якщо закони
країни перебування користувача не передбачають іншого.
Стаття 3. Державне регулювання діяльності цивільної авіації України
Держава здійснює регулювання діяльності цивільної авіації через Міністерство
транспорту України, відповідні органи авіаційного транспорту України за такими напрямами:
забезпечення розвитку цивільної авіації;
нагляд за безпекою польотів повітряних суден;
сертифікація, реєстрація та ліцензування;
регулювання використання повітряного простору і обслуговування повітряного руху;
забезпечення пошуку та рятування повітряних суден, що зазнають чи зазнали лиха;
захист авіації України від актів незаконного втручання в її діяльність;
науковий супровід діяльності авіації та забезпечення її безпеки, який здійснюється як
галузевими, так і міжгалузевими науково-дослідними організаціями і авіаційними
підприємствами;
сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовій діяльності цивільної авіації.
За рішенням Міністерства транспорту України можливе об’єднання зусиль і проведення
робіт у зазначених напрямах з органами інших держав з метою вирішення питань більш якісно
та з меншими витратами.
( Частину третю статті 3 виключено на підставі Закону
N 1297-XIV ( 1297-14 ) від 15.12.99 )
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1297-XIV
( 1297-14 ) від 15.12.99 )
Стаття 3-1. Державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації
Державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації здійснює спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади.
Взаємодія органів виконавчої влади України щодо нагляду за безпекою польотів
повітряних суден здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
(Кодекс доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 1297-XIV від
15.12.99)
Стаття 4. Господарська і комерційна діяльність авіації України
Правом на здійснення господарської і комерційної діяльності в галузі авіації може
володіти будь-яка юридична чи фізична особа, яка займається експлуатацією, технічним
обслуговуванням, ремонтом, виробництвом, розробкою та іншою діяльністю в галузі авіаційної
техніки та одержала ліцензію, якщо це передбачено законодавством України.
Стаття 5. Сертифікація розробника, виробника і експлуатанта цивільної авіаційної
техніки
Будь-яка юридична чи фізична особа, яка займається діяльністю, пов’язаною з розробкою,
виробництвом, ремонтом і експлуатацією цивільної авіаційної техніки, повинна одержати від
державного органу з питань сертифікації і реєстрації сертифікат, що підтверджує відповідність
рівня технічної підготовки вказаної особи вимогам відповідних авіаційних правил України.
Експлуатант — особа, організація або підприємство, що експлуатує повітряні судна чи
пропонує свої послуги в цій галузі.
Стаття 6. Витрати, пов’язані з сертифікацією, реєстрацією і перереєстрацією
Витрати на:
сертифікацію, реєстрацію і перереєстрацію повітряних суден, аеродромів, повітряних трас
і місцевих повітряних ліній;
сертифікацію авіаційного персоналу і експлуатантів авіаційної техніки;
сертифікацію юридичних і фізичних осіб, які виконують розробку, виготовлення, ремонт і
технічне обслуговування авіаційної техніки тощо, несе особа, яка подала відповідну заяву до
державного органу з питань сертифікації і реєстрації.
Розмір державних зборів встановлюється положенням, яке затверджується Кабінетом
Міністрів України.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно