|
|
 КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
|
РОЗДIЛ V
ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД ВIДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ.
ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКI ЗВIЛЬНЕНI ВIД ВIДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ,
КОНТРОЛЬ I НАГЛЯД ЗА НИМИ
Глава 23 ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД ВIДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
Стаття 152. Підстави звільнення від відбування покарання
Підставами звільнення від відбування покарання є:
відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;
закон України про амністію;
акт про помилування;
скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;
закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;
умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
хвороба;
інші підстави, передбачені законом.
Стаття 153. Припинення відбування покарання і порядок звільнення
1. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня
строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання
відповідно до закону.
2. Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку
покарання, призначеного вироком суду, звільняються в першій половині останнього дня строку
покарання. Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений
звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строків місяцями строк
закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного
числа — в останній день цього місяця.
3. З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, повертаються особисті
документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому
рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення. На
прохання особи, яка звільняється, видається характеристика.
4. Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або
позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі
засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його
одержання.
5. Дострокове звільнення від відбування покарання проводиться у день надходження
відповідних документів, а якщо документи одержані після закінчення робочого дня — у першій
половині наступного дня.
6. Кримінально-виконавча інспекція в день закінчення строку покарання у виді
громадських чи виправних робіт, а при звільненні за іншими підставами — не пізніше
наступного робочого дня після одержання відповідних документів направляє повідомлення
власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений
відбував покарання, про припинення виконання громадських робіт чи відрахувань з його
заробітної плати. Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття
покарання або про звільнення від нього.
Стаття 154. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання
1. Амністія застосовується законом до громадян, засуджених судами України, незалежно
від місця відбування ними покарання.
2. Стосовно засудженого, представленого до помилування органом або установою
виконання покарань, відповідне клопотання подається у порядку, встановленому
законодавством.
3. Стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу
України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або
заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, орган або установа виконання покарань
надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінально-процесуальним
законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття
засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання
зобов’язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до
умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини
покарання більш м’яким.
4. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок психічної хвороби
надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Разом з поданням
до суду надсилаються висновок спеціальної психіатричної експертної комісії й особова справа
засудженого.
5. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби
надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з
поданням до суду надсилаються висновок медичної або лікарсько-трудової експертної комісії й
особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку
засудженого під час відбування покарання.
6. У разі визнання інвалідом першої або другої групи особи, засудженої до громадських
робіт або обмеження волі, орган чи установа виконання покарань вносить подання до суду про
його дострокове звільнення від відбування покарання. Разом з поданням до суду надсилається
висновок лікарсько-трудової експертної комісії.
7. У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання
або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким повторне подання в цьому питанні щодо
осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше
п’яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про
відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених — не раніше як через
шість місяців.
8. Особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни
невідбутої частини покарання більш м’яким, якщо вони були направлені у місця обмеження
волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені
до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини
покарання більш м’яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у
місця обмеження волі або позбавлення волі.
9. У разі встановлення вагітності у жінки, засудженої до громадських чи виправних робіт,
кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про її дострокове звільнення від
відбування покарання з часу звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами.
10. Засуджені до обмеження волі або позбавлення волі жінки, які стали вагітними або
народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк
більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, які мають сім’ю або родичів, що
дали згоду на спільне з ними проживання, або які мають можливість самостійно забезпечити
належні умови для виховання дитини, можуть бути за поданням адміністрації установи
виконання покарань і спостережної комісії звільнені судом від відбування покарання в межах
строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю,
пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.
Залежно від поведінки засудженої після досягнення дитиною трирічного віку або в разі
смерті дитини кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про звільнення її від
відбування покарання або заміну його більш м’яким покаранням чи направлення засудженої
для відбування покарання, призначеного за вироком.
Стаття 155. Правовий статус осіб, які відбули покарання
Особи, які відбули покарання, несуть обов’язки і користуються правами, встановленими
для громадян України, з обмеженнями, що передбачені для осіб, які мають судимість. Такі
обмеження можуть бути передбачені тільки законом.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
