|
|
 КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
|
Глава 24 ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКI ЗВIЛЬНЕНI ВIД
ВIДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
Стаття 156. Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні
1. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання адміністрація установи
виконання покарань через територіальні органи внутрішніх справ і центри зайнятості населення
вживає заходів до трудового і побутового влаштування засудженого за обраним ним місцем
проживання.
2. В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до
звільнення.
3. Iнваліди першої та другої груп, а також чоловіки віком понад шістдесят років і жінки —
понад п’ятдесят п’ять років, у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки
інвалідів і престарілих. Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних
випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними
встановлюється опіка чи піклування.
{ Частина третя статті 156 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
Стаття 157. Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання
1. Особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до
місця проживання або роботи в межах України.
2. У разі відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи,
звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безоплатно. Їм може бути
видана одноразова грошова допомога за рахунок коштів Державного бюджету України,
передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи. Умови і порядок надання
допомоги визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з
питань виконання покарань.
3. Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров’я
постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі
родичів або працівника колонії.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно