|
|
 КОДЕКС АДМIНIСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ |
Стаття 73. Забезпечення доказів
1. Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних
доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці
докази.
2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до
відкриття провадження у справі.
Стаття 74. Способи забезпечення доказів
Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та
оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
Стаття 75. Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду
1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно
забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать
про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також
справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
2. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо
провадження у справі ще не відкрито — до місцевого адміністративного суду, на території
якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
3. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п’яти днів після її надходження
з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове
засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
4. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також
якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення
доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву.
5. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою, яку може бути оскаржено.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає
розгляду справи.
6. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє
ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.
7. Ухвала про відмову в забезпеченні доказів може бути оскаржена особою, яка
звернулася із заявою про забезпечення доказів.
8. Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних
процесуальних дій.
Стаття 76. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
1. Пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають
значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Сторони, треті особи або
їхні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, що мають значення для
справи, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки.
2. Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або
заперечення, не є для суду обов’язковим.
Стаття 77. Показання свідка
1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для
справи.
2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо
певної обставини.
3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні
бути також допитані.
Стаття 78. Допит свідка за місцем або у місці його проживання (перебування)
1. Суд може допитати свідка за місцем або у місці його проживання (перебування) з
ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть
участь у справі, чи самого свідка.
2. За дорученням суду, що розглядає справу, свідок, який не може з поважних причин
прибути в судове засідання і проживає (перебуває) за межами територіальної підсудності
адміністративного суду, що розглядає справу, допитується суддею адміністративного суду,
який знаходиться за місцем проживання (перебування) свідка.
3. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості,
інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання
(перебування).
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
