|
КОДЕКС АДМIНIСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ |
Стаття 95. Розподіл витрат у разі відмови позивача від адміністративного позову
1. У разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати
відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача,
крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач
відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після
подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у
справі витрати із відповідача.
Стаття 96. Судові витрати, пов’язані з примиренням сторін
1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу
судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Стаття 97. Визначення розміру судових витрат
1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які
повинні бути їй компенсовані.
Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть
оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Глава 8 СТРОКИ
Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду
1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до
адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи
встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа
дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть
встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не
встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
4. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач
скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду
починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за
результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних
повноважень.
Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду
1. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у
задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
2. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною,
адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від
закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Стаття 101. Процесуальні строки
1. Процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких
вчиняються процесуальні дії.
2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть
визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може
бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, — продовжений судом за
клопотанням особи, яка бере участь у справі.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з
повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального
строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.
Стаття 103. Обчислення процесуального строку
1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної
календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього
року цього строку.
3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця
цього строку.
4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що
відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей
день.
6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день,
останнім днем строку є перший після нього робочий день.
7. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати,
закінчується наступного дня після настання події.
8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід
було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується
в момент закінчення цього часу.
9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші
документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними
засобами зв’язку.
10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних
строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня
поновлення провадження.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |