|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
1. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами
складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної
особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх
розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або
органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
2. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у
порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного
ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів
четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного
ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для
задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
3. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає
ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що
прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
4. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів,
передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної
особи або законом.
5. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису
про її припинення.
Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів
1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів
задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені
заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими
відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної,
творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному
кредитору цієї черги.
2. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх
розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи
звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора
можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
3. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією
для їх пред’явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що
залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
4. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний
строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не
звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові
відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що
ліквідується, вважаються погашеними.
Глава 8 ПIДПРИЄМНИЦЬКI ТОВАРИСТВА
Параграф 1. Господарські товариства
1. Загальні положення
Стаття 113. Поняття та види господарських товариств
1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої
поділений на частки між учасниками.
2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства,
командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю,
акціонерного товариства.
Стаття 114. Учасники господарського товариства
1. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.
Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.
2. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене
однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Стаття 115. Майно господарського товариства
1. Господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного
(складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути
гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову
оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою
учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній
перевірці.
Стаття 116. Права учасників господарського товариства
1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому
установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому
документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному)
капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у
товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому
установчим документом.
2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені
установчим документом товариства та законом.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
