|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 502. Суб’єкти права інтелектуальної власності на
географічне зазначення
1. Суб’єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники
товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.
Стаття 503. Права інтелектуальної власності на географічне
зазначення
1. Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:
1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;
2) право на використання географічного зазначення;
3) право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому
числі забороняти таке використання.
2. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення, що належать окремим
суб’єктам права інтелектуальної власності на географічне зазначення, встановлюються законом.
Стаття 504. Строк чинності права інтелектуальної власності на
географічне зазначення
1. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної
за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик
товару (послуги), позначених цим зазначенням.
Глава 46 ПРАВО IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI НА
КОМЕРЦIЙНУ ТАЄМНИЦЮ
Стаття 505. Поняття комерційної таємниці
1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в
цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для
осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим
має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо
збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного,
комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не
можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на
комерційну таємницю
1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:
1) право на використання комерційної таємниці;
2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
3) виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або
використанню комерційної таємниці;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка
правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено
договором.
Стаття 507. Охорона комерційної таємниці органами державної
влади
1. Органи державної влади зобов’язані охороняти від недобросовісного комерційного
використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних
зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність,
пов’язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять
нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від
розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту
населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного
використання.
2. Органи державної влади зобов’язані охороняти комерційну таємницю також в інших
випадках, передбачених законом.
Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на
комерційну таємницю
1. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується
строком існування сукупності ознак комерційної таємниці, встановлених частиною першою
статті 505 цього Кодексу. |
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
