|
|
 КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ |
Стаття 19. Необхідна оборона
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або
іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але
вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку,
власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного
посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено
перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту
характерові і суспільній шкідливості посягання.
(Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від
05.04.2001)
Стаття 20. Неосудність
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної
дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або
керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної
діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Стаття 21. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд
громадської організації або трудового колективу
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної
відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового
колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника
до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
( Частину другу статті 21 виключено на підставі Закону
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )
Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення,
передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130,
статтями 156, 173, 176, 177, 178-180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації
або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний
строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.
(Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указами N 316-11 від
29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4134-11
від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89;
Законами N 3890-12 від 28.01.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-
III від 05.04.2001)
Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при
малозначності правопорушення
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа),
уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної
відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Глава 3 АДМIНIСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ
Стаття 23. Мета адміністративного стягнення
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання
особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України,
поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим
правопорушником, так і іншими особами.
(Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від
05.04.2001)
Стаття 24. Види адміністративних стягнень
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі
адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім
об’єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом
адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного
правопорушення;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування
транспортними засобами, права полювання);
6) виправні роботи;
7) адміністративний арешт.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
