|
|
 КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
|
Глава 2 ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ
Стаття 7. Основи правового статусу засуджених
1. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує
необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх
особисту безпеку.
2. Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень,
визначених законами України та цим Кодексом і встановлених вироком суду.
3. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами
України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України.
4. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом,
виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Стаття 8. Основні права засуджених
1. Засуджені мають право:
на отримання інформації про свої права і обов’язки, порядок і умови виконання та
відбування призначеного судом покарання;
на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої людській особистості;
звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до
адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, а також до
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а
також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є
Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури,
інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;
(Абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3166-IV
від 01.12.2005)
давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і
скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності
можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом
відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань;
на охорону здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системою медико-санітарних і
оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безоплатних і платних форм медичної
допомоги. Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю,
наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів,
можуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від вказаних захворювань;
на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій, відповідно до законів
України.
2. Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової
допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі
права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням
юридичної особи.
3. Засуджені іноземці мають право підтримувати зв’язок з дипломатичними
представництвами і консульськими установами своїх держав, особи без громадянства, а також
громадяни держав, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в
Україні, — з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх
інтересів, або міжнародними органами чи організаціями, які здійснюють їх захист.
Стаття 9. Основні обов’язки засуджених
1. Засуджені зобов’язані:
виконувати встановлені законодавством обов’язки громадян України, неухильно
додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і
свободи, честь і гідність інших осіб;
виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань;
ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання
покарань, а також до інших засуджених;
з’являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань.
2. Невиконання засудженими своїх обов’язків і законних вимог адміністрації органів і
установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Стаття 10. Право засуджених на особисту безпеку
1. Засуджені мають право на особисту безпеку.
2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров’ю засуджених, які відбувають покарання у
виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи
органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У
цьому разі посадова особа зобов’язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення
особистої безпеки засудженого.
3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення
засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання
про місце подальшого відбування ним покарання.
4. У разі наявності небезпеки для життя і здоров’я засуджених, до яких згідно із законом у
зв’язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів
безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення безпеки
цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи:
ізольоване тримання;
переведення в іншу установу виконання покарань.
5. Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з
додержанням вимог, передбачених цим Кодексом і законодавством України.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно