|
ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ II ПРАВА НА ЛІСИ
Глава 1 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЛІСИ
Стаття 7. Ліси як об’єкт права власності
Ліси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності
Українського народу.
Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади
та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
Суб’єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та
юридичні особи.
Стаття 8. Право державної власності на ліси
У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у
комунальній або приватній власності.
Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету
Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних
адміністрацій відповідно до закону.
Стаття 9. Право комунальної власності на ліси
У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що
перебувають у державній або приватній власності.
У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об’єктів
комунальної власності в установленому законом порядку.
Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами
безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Стаття 10. Право приватної власності на ліси
Ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності.
Суб’єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.
Стаття 11. Набуття права комунальної власності на ліси
Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому
законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі
земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених
законом.
Стаття 12. Набуття права приватної власності на ліси
Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у
власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові
ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування
лісів згідно із законом.
Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у
власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних
угідь, без обмеження їх площі.
Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать
їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.
Стаття 13. Виникнення права приватної власності на ліси
Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з
моменту одержання ними документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, та
їх державної реєстрації.
Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та
іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.
Документом, що посвідчує право приватної власності на ліси, є державний акт на право
власності на землю, виданий на відповідну земельну ділянку.
Стаття 14. Права та обов’язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній
власності ліси
Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, мають право:
1) власності на лісові ресурси та їх використання в порядку, визначеному цим Кодексом;
2) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
3) продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову
ділянку;
4) споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні
для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов’язані:
1) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до цього
Кодексу;
2) забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових
насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати
інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
3) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
4) вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не
завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних
властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
5) вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку
статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об’єктів,
рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного
світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до
природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов’язки громадян і юридичних осіб,
які мають у приватній власності ліси.
Стаття 15. Припинення права приватної власності на ліси
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на
земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Припинення права власності на ліси в разі добровільної відмови власника від права
власності на земельну лісову ділянку на користь держави або територіальної громади
здійснюється за його заявою до відповідного органу в установленому законом порядку.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |