|
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 127. Катування
1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи
морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з
метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі
отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії,
які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені
працівниками правоохоронних органів, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, якщо вони призвели до загибелі людини,
-
караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років або довічним
позбавленням волі.
(Стаття 127 в редакції Закону N 2322-IV від 12.01.2005)
Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або
виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.
Стаття 129. Погроза вбивством
1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної
інфекційної хвороби
1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту
людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років,
або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної
інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або
неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної
інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило
зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної
хвороби
1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх
професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило
зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби,
що є небезпечною для життя людини, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий
строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк
до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на
виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної
інфекційної хвороби
Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який
самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення
медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої
невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на
синдром набутого імунодефіциту (СНIД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з
виконанням службових або професійних обов’язків, -
карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на
строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |