|
|
 ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ II ЗЕМЛI УКРАЇНИ
Глава 4 Склад та цільове призначення земель України
Стаття 18. Склад земель
1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та
землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на
категорії.
2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні
ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Стаття 19. Категорії земель
1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування
громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель
1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів
державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або
органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у
власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти
землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-
культурного призначення.
3. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або
юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням
висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища
та лісового господарства.
{ Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового
призначення земель
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою
для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого
самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб,
винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Глава 5 Землі сільськогосподарського призначення
Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх
використання
1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для
виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-
дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або
призначені для цих цілей.
2. До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та
перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги
та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення,
землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у
користування:
а) громадянам — для ведення особистого селянського господарства, садівництва,
городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського
виробництва;
б) сільськогосподарським підприємствам — для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам,
сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам — для дослідних і
навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним
організаціям і об’єднанням громадян — для ведення підсобного сільського господарства.
4. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність
іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним
державам.
{ Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення
1. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для
сільськогосподарського використання.
2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на
підставі даних державного земельного кадастру.
3. Для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального
господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв’язку,
магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов’язаних з веденням
сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або
сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
4. Лінії електропередачі і зв’язку та інші комунікації проводяться головним чином вздовж
шляхів, трас тощо.
Стаття 24. Земельні ділянки державних і комунальних сільськогосподарських
підприємств, установ та організацій
1. Державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та
організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у
постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного
сільськогосподарського виробництва.
2. Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи і організації
можуть орендувати земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб.
3. У разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі,
які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються
іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а
договори оренди земельних ділянок припиняються.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
