|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського
суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх
доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі
за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у
статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати
на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у
встановлений судом строк;
9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду
заяви про розгляд справи за його відсутності.
2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для
залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Глава 7 СУДОВI РIШЕННЯ
Стаття 208. Види судових рішень
1. Судові рішення викладаються у двох формах:
1) ухвали;
2) рішення.
2. Питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які
беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви,
зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках,
встановлених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
3. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.
Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма
1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в
разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу.
3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може
бути відкладено на строк не більше ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але
вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому
закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути
підписані всім складом суду і приєднані до справи.
4. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом,
постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до
нарадчої кімнати.
5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею
(суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої
кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх
постановлення.
7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Стаття 210. Зміст ухвали суду
1. Ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
прізвища та ініціалів судді (суддів — при колегіальному розгляді);
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;
предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону,
яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити
відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті.
3. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами,
встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог,
встановлених Законом України “Про виконавче провадження”.
Стаття 211. Окремі ухвали суду
1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та
умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її
відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про
вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено
суд, який постановив окрему ухвалу.
2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у
загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 212. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,
повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також
достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх
прийняття чи відмови у прийнятті.
Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду
1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив
справу згідно із законом.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на
які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
