|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 135. Розгляд заяви про забезпечення доказів
1. Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо
позов ще не пред’явлено, — місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності
якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
2. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п’яти днів з дня її надходження
з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є
обов’язковою.
3. У разі обґрунтованої вимоги заявника, а також якщо не можна встановити, до кого
може бути згодом пред’явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом
невідкладно лише за участю заявника.
4. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання,
а також не перешкоджає розгляду справи.
5. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву
подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються
до суду, який розглядає справу.
Стаття 136. Заява про виклик свідка
1. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або
місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Стаття 137. Витребування доказів
1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази.
2. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави,
за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей
доказ.
3. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також
уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для
представлення його суду.
4. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у
встановлені судом строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом
п’яти днів з дня отримання ухвали.
5. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів,
у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність,
встановлену законом.
6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати суду
докази.
7. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог
щодо витребування доказів.
Стаття 138. Повернення оригіналів письмових доказів
1. Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили
повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для
розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Стаття 139. Зберігання речових доказів
1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються у справі або за
окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх
місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі
необхідності — сфотографовані.
3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.
Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх
місцезнаходженням.
2. Про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються особи, які
беруть участь у справі. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для
участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі,
експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується
всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені
або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час
огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.
5. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право робити
свої зауваження щодо протоколу огляду.
Стаття 141. Огляд речових доказів, що швидко псуються
1. Продукти та інші речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з
повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не
перешкоджає огляду речових доказів.
2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для
участі в огляді продуктів та інших речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено
свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис.
3. Огляд продуктів та інших речових доказів, що швидко псуються, за їх
місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею 140 цього Кодексу.
4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані.
Стаття 142. Повернення речових доказів
1. Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони
були одержані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без
шкоди для розгляду справи.
2. Речові докази, що є об’єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено
оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За
клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для
використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються
особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.
Стаття 143. Порядок призначення експертизи
1. Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних
знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою
осіб, які беруть участь у справі.
2. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен
призначити їх відповідно до цієї домовленості.
3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна
відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза,
визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у
справі.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
