|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 155. Об’єкти прав інтелектуальної власності
1. Об’єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються:
винаходи та корисні моделі;
промислові зразки;
сорти рослин та породи тварин;
торговельні марки (знаки для товарів і послуг);
комерційне (фірмове) найменування;
географічне зазначення;
комерційна таємниця;
комп’ютерні програми;
інші об’єкти, передбачені законом.
2. Загальні умови захисту прав інтелектуальної власності на об’єкти, зазначені у цій
статті, визначаються Цивільним кодексом України.
Стаття 156. Правомочності щодо використання винаходу, корисної моделі та
промислового зразка
1. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
відповідно до законодавства України засвідчується патентом.
2. Відносини суб’єкта господарювання, що є роботодавцем для винахідника
(винахідників) або автора (авторів) об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо прав
на одержання патенту і права використання зазначених об’єктів інтелектуальної власності
регулюються Цивільним кодексом України та іншими законами.
3. Використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка у сфері
господарювання є:
виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний)
обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється
відповідно до закону;
застосування способу, що охороняється відповідно до закону, або пропонування його для
застосування в Україні за умов, передбачених Цивільним кодексом України ;
пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг,
застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, виготовленого
безпосередньо способом, що охороняється відповідно до закону.
4. Суб’єктам господарювання належить право попереднього використання винаходу,
корисної моделі чи промислового зразка за умов, передбачених Цивільним кодексом України.
5. Володілець патенту може передавати свої права щодо використання винаходу, корисної
моделі чи промислового зразка як вклад у статутний фонд підприємства.
6. Правила цієї статті застосовуються також до регулювання відносин, що виникають у
зв’язку з реалізацією у сфері господарювання прав на сорти рослин та породи тварин.
Стаття 157. Правомочності щодо використання торговельної марки
1. Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у
випадках і порядку, передбачених законом.
2. Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її
на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі,
друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що
проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з
впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
3. Свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати
зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного
використання торговельної марки без його дозволу.
4. Суб’єкти права на торговельну марку можуть проставляти попереджувальне
маркування, яке вказує на те, що торговельна марка, яка застосовується, зареєстрована в
Україні.
5. Суб’єкти права на торговельну марку, які здійснюють посередницьку діяльність,
можуть на підставі договору з виробником товару (послуг) використовувати свою торговельну
марку з торговельною маркою виробника, а також замість його торговельної марки.
6. Право інтелектуальної власності на торговельну марку може бути передано як вклад до
статутного фонду суб’єкта господарювання.
7. У разі банкрутства суб’єкта господарювання право на торговельну марку оцінюється
разом з іншим майном цього суб’єкта.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
