|
ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР |
Розділ III ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ
ПРИМIЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМIЩЕННЯМИ
Глава 1 НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМIЩЕНЬ У БУДИНКАХ
ДЕРЖАВНОГО I ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у
користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в
порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами
законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які
постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством
Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю.
Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого
приміщення
Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках
державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення
вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у передбачених
законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, — відповідно з часу одруження або
влаштування на роботу. Iнші неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до восімнадцяти років)
здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих поліпшення житлових
умов членів житлово- будівельних кооперативів, громадян, які мають жилий
будинок (квартиру) у приватній власності, та інших громадян, що проживають у цих
будинках (квартирах)
Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів,
громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що
проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних
підставах.
(Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами N 6757-XI від
25.10.88, N 3187-12 від 06.05.93)
Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових
умов
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку,
встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою
професійних спілок;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним
вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть
проживати в комунальній квартирі або в
одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Перелік зазначених захворювань
затверджується Міністерством охорони здоров’я Української РСР за
погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або
громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках
житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що
належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов
і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і
Української РСР.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання
жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
(Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від
06.05.93)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |