НАВІГАЦІЯ
ГОЛОВНА
КОДЕКСИ УКРАЇНИ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ,ЗМІНИ
РЕГІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
СЛОВНИК ЗАКОНОДАВЧИХ ТЕРМІНІВ
КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ
РЕКЛАМА НА САЙТІ
КОНТАКТИ
Раскрутка сайта, Оптимизация сайта, Продвижение сайта, Реклама!
РЕКЛАМА
Скачать бесплатно
ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР
НАЗАД ВПЕРЕД
Стаття 73. Бронювання жилого приміщення Жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей, бронюються при направлені на роботу за кордон — на весь час перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості — на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, — на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.
Стаття 74. Умови, за яких бронювання жилого приміщення не допускається Бронювання жилого приміщення не допускається, якщо до наймача пред’явлено позов про розірвання чи зміну договору найму цього приміщення або про визнання ордера недійсним, а також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Стаття 75. Видача охоронного свідоцтва (броні)
У разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім’ї охоронне свідоцтво (броню). У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку.
Стаття 76. Розірвання договору найму на заброньоване жиле приміщення Якщо наймач та члени його сім’ї не повернулись у заброньоване жиле приміщення протягом шести місяців після закінчення строку дії броні, договір найму жилого приміщення за позовом наймодавця може бути розірвано в судовому порядку.
Стаття 77. Правила бронювання жилих приміщень Правила бронювання жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів Української РСР.
Стаття 78. Права і обов’язки тимчасово відсутніх наймача та членів його сім’ї Тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов’язки за договором найму жилого приміщення. Якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім’ї наймача, він зобов’язаний забезпечити належне утримання приміщення. Наймач вправі здати жиле приміщення в піднайом або поселити в нього тимчасових жильців на умовах і в порядку, передбачених статтями 91 — 99 цього Кодексу. Члени сім’ї, що проживають у жилому приміщенні, наймач якого тимчасово відсутній (статті 71, 73), вправі користуватися всім займаним приміщенням. При цьому вони здійснюють права і обов’язки за договором найму цього приміщення.
Стаття 79. Право на обмін жилого приміщення Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного приміщення з іншим наймачем або членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті.
Стаття 80. Обмін жилого приміщення в разі відсутності згоди між членами сім’ї Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).
Стаття 81. Обмін частини жилого приміщення Наймач або член його сім’ї вправі в установленому порядку провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.
Стаття 82. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій допускається лише за їх згодою. Відмову у згоді на обмін може бути оскаржено в судовому порядку, крім випадків обміну жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.
Стаття 83. Набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями Угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів (частина перша статті 58). Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк.
НАЗАД ВПЕРЕД
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru