|
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ |
2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів, установ і закладів державної санітарно-
епідеміологічної служби — щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною
другою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 — 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є
порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм).
(Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від
19.12.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97;
в редакції Закону N 352-XIV від 23.12.98, із змінами, внесеними
згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, N 662-IV від
03.04.2003 — набуває чинності 01.08.2003 року)
Стаття 237. (Статтю 237 виключено на підставі Закону N 352-XIV від 23.12.98)
Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і
Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд
Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і
Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд, розглядають справи про
адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-
протиепідемічних правил і норм (в тому числі по охороні атмосферного повітря) відповідно на
об’єктах, розташованих на території військових містечок і навчальних центрів Міністерства
оборони СРСР, та на об’єктах, підвідомчих Міністерству внутрішніх справ СРСР і Комітету
державної безпеки СРСР (стаття 42).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб мають право:
1) головний епідеміолог Міністерства оборони СРСР та його заступник — штраф до
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальник Центральної санітарно-
епідеміологічної лабораторії Міністерства оборони СРСР, а також головні епідеміологи видів
Збройних Сил СРСР, військових округів, округів ППО, груп військ і флотів — штраф до
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства внутрішніх
справ СРСР та його заступник, а також начальник санітарно-епідеміологічного загону
внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР — штраф до двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) начальники санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства внутрішніх справ
Української РСР і управлінь внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад народних
депутатів, а також начальники санітарно-епідеміологічних станцій виправно-трудових
установ — штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) начальник санітарно-епідеміологічної станції Комітету державної безпеки СРСР та його
заступник, а також головний епідеміолог військ Комітету державної безпеки СРСР — штраф до
дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) начальник медичної служби Комітету державної безпеки Української РСР, начальники
медичних служб управлінь Комітету державної безпеки Української РСР по областях, а також
начальники санітарно-епідеміологічних загонів військ Комітету державної безпеки СРСР —
штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Стаття 237 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від
07.02.97)
Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю
Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні
правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших
ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).
Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають справи про
адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:
1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники —
штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових
осіб — до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на
транспорті і державному кордоні та їх заступники — штраф на громадян до 0,5
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб — до чотирьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах,
залізниць, транспортних і прикордонних пунктів — штраф на громадян до 0,5
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб — до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями
ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфекційно-промивальних
станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках —
штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових
осіб — до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посадовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися
на місці з громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і з посадових
осіб — до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
(Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від
03.04.86; Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97,
N 2342-III від 05.04.2001)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |