|
|
 КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ III ЗЛОЧИН, ЙОГО ВИДИ ТА СТАДIЇ
Стаття 11. Поняття злочину
1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або
бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого
діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної
небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі,
суспільству або державі.
Стаття 12. Класифікація злочинів
1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості,
середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді
позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.
3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді
позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на
строк не більше десяти років.
5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді
позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину,
передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Стаття 14. Готування до злочину
1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь,
підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше
умисне створення умов для вчинення злочину.
2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної
відповідальності.
Стаття 15. Замах на злочин
1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності),
безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею
Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин,
що не залежали від її волі.
2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала
необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не
залежали від її волі.
3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її
волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею
14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність
за закінчений злочин.
Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до
злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення
злочину до кінця.
2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає
кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить
склад іншого злочину.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно