|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 256. Строки призначення справи до розгляду в суді
Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках
складності справи — не пізніше двадцяти діб з дня попереднього її розгляду.
(Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Глава 24 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду
Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в
справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові
докази, оголосити протоколи та інші документи.
Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для
відпочинку.
(Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3129-XII від
22.04.93)
Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи
Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь
із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути
замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за винятком випадків,
передбачених статтею 259 цього Кодексу.
Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкладається.
Стаття 259. Запасний народний засідатель
У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути викликаний запасний
народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання з
початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його.
Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій з початку,
розгляд справи продовжується.
Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні
Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове
слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те,
що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень судового
процесу.
Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які
обмежують або порушують їх права, це заперечення заноситься до протоколу.
(Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 261. Рівність прав сторін у судовому розгляді
Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх
представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний
відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і
клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у
судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.
(Стаття 261 в редакції Закону N 2533-III від 21.06.2001 — набуває
чинності з 29.06.2001)
Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді
Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка
якого до суду є обов’язковою.
Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках:
1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;
2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді
позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в
цьому разі визнати явку підсудного обов’язковою.
(Стаття 262 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII від
15.12.92)
Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду
В судовому засіданні підсудний має право:
1) заявляти відводи;
1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;
2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;
3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників
судового розгляду;
4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик
свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;
5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися
давати показання і відповідати на запитання;
6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;
7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому,
цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві;
8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;
9) брати участь у судових дебатах;
10) звертатися до суду з останнім словом.
(Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від
16.04.84, Законами N 3780-XII від 23.12.93, N 305/94-ВР від
20.12.94, N 2533-III від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 264. Участь прокурора в судовому засіданні
Участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою, крім випадків:
1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 цього
Кодексу;
2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.
Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує
перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє
клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду,
викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо
підсудного.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
