|
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю |
Розділ III СІМ’Я
Глава 9 ЗАГАЛЬНІ
Стаття 51. Підстави виникнення прав та обов’язків батьків і дітей
Взаємні права та обов’язки батьків і дітей грунтуються на походженні дітей, засвідченому
у встановленому законом порядку.
Стаття 52. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають між собою в
шлюбі
Походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується
записом про шлюб батьків.
Стаття 53. Встановлення походження дитини від батьків, які не перебувають між
собою в шлюбі
Походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється
шляхом подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини в державні органи реєстрації актів
громадянського стану.
В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної
заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з
батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а
також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного
господарства матір’ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи
утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем
батьківства.
(Стаття 53 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10 від
01.09.80)
Стаття 54. Запис батьків, які перебувають у шлюбі між собою
Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі
записів народжень за заявою будь-кого з них.
Стаття 55. Запис батьків, які не перебувають у шлюбі між собою
Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за
заявою матері, а запис про батька дитини — за спільною заявою батька і матері дитини, або
батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною,
позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання,
запис про батька дитини провадиться за заявою батька.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви
батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів
народжень провадиться за прізвищем матері, ім’я, по батькові та національність батька дитини
записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її
батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей
про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб,
зазначених у статті 163 цього Кодексу.
(Стаття 55 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10 від
01.09.80, Законом N 2488-12 від 23.06.92)
Стаття 56. Оспорювання батьківства (материнства)
Особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка
фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право
оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати
відомо про проведений запис. Якщо до цього часу особа, записана як батько або як мати, була
неповнолітньою, річний строк обчислюється з часу досягнення нею вісімнадцяти років.
Особа, записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір’ю дитини, не
має права оспорювати батьківство, якщо в момент подачі заяви їй було відомо, що вона
фактично не є батьком цієї дитини.
Чоловік, який дав письмову згоду на запліднення своєї дружини за допомогою донора,
записується батьком народженої нею дитини і не має права оспорювати проведений запис.
Дружина, яка дала письмову згоду своєму чоловіку на запліднення та народження дитини
іншою жінкою (донором), записується матір’ю цієї дитини і не має права оспорювати
проведений запис.
(Стаття 56 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12 від 28.01.91, Законом N
2488-12 від 23.06.92)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |