|
|
 ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 45. Обмеження прав водокористувачів
У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших
передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або
змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров’я людей та в інших
державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і
побутових потреб населення.
Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть
призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо
запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.
Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути
обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об’єкт у
користування або в оренду.
Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними
водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне
водокористування чи надав водний об’єкт у користування.
Право загального водокористування може бути обмежено у порядку, визначеному статтею
47 цього Кодексу.
(Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III від
21.09.2000)
Глава 10. ВИДИ І ПОРЯДОК ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 46. Види водокористування
Водокористування може бути двох видів — загальне та спеціальне.
(Стаття 46 в редакції Закону N 1990-III від 21.09.2000)
Стаття 47. Право загального водокористування
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб
(купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води
з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно,
без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного
середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські Ради за поданням
державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства,
санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів встановлюють
місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових
потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують
загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їх території.
Місцеві Ради зобов’язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що
обмежують загальне водокористування. На водних об’єктах, наданих в оренду, загальне
водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з
органом, який надав водний об’єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний
доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального
водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.
Якщо водокористувачем або відповідною Радою не встановлено таких умов, загальне
водокористування визнається дозволеним без обмежень.
(Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III від
21.09.2000)
Стаття 48. Спеціальне водокористування
Спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд
або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні
об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із
застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами
насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових,
лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних,
рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Не належать до спеціального водокористування:
пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);
подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;
усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;
вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;
виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;
видобування корисних копалин і водних рослин;
прокладання трубопроводів і кабелів;
проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;
інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
(Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III від
21.09.2000)
Стаття 49. Право на здійснення спеціального водокористування
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається:
державними органами охорони навколишнього природного середовища — у разі
використання води водних об’єктів загальнодержавного значення;
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони
навколишнього природного середовища — у разі використання води водних об’єктів місцевого
значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням
водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами
водного господарства, — в разі використання поверхневих вод, державними органами
геології — в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров’я — в
разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується
Кабінетом Міністрів України.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт
використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці
ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без
коригування дозволу на спеціальне водокористування.
Спеціальне водокористування є платним.
(Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III від
21.09.2000)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
