|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ IV ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Глава 1 ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 234. Окреме провадження
1. Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого
розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів,
що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею
особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності
неоспорюваних прав.
2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи
недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
4) усиновлення;
5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;
6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;
7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
8) визнання спадщини відумерлою;
9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
10) обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та
фізичних осіб.
3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на
шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після
його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші
справи у випадках, встановлених законом.
4. У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд
справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження
1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити особам, які
беруть участь у справі, їх права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих
Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб,
вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
2. З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати
необхідні докази.
3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил,
встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового
розгляду. Iнші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і
не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.
6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право,
який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і
роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не
встановлено законом.
Глава 2 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ОБМЕЖЕННЯ
ЦИВIЛЬНОЇ ДIЄЗДАТНОСТI ФIЗИЧНОЇ ОСОБИ, ВИЗНАННЯ
ФIЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДIЄЗДАТНОЮ ТА ПОНОВЛЕННЯ
ЦИВIЛЬНОЇ ДIЄЗДАТНОСТI ФIЗИЧНОЇ ОСОБИ
Стаття 236. Підсудність
1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі
неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем
проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або
психіатричному закладі, — за місцезнаходженням цього закладу.
Стаття 237. Особи, які можуть бути заявниками
1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами
її сім’ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.
2. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм
заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана
батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.
3. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім’ї,
близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування,
психіатричним закладом.
Стаття 238. Зміст заяви
1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені
обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати
значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких
фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними
речовинами тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом
зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм
заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути
викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для
неповнолітнього здійснення ним цього права.
3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини,
що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна
усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Стаття 239. Призначення експертизи
1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи
призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про
обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від
проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може
постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну
експертизу.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
