|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Глава 11 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ОБОВ’ЯЗКОВУ
ГОСПIТАЛIЗАЦIЮ ДО ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ЗАКЛАДУ
Стаття 283. Підсудність
1. Заява про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на
заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за
місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний)
нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.
Стаття 284. Зміст і строк подання заяви
1. У заяві про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про
продовження лікування повинні бути зазначені встановлені законом підстави для такої
госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність
обов’язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в
якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення в особи загрозливої форми
туберкульозу.
Стаття 285. Розгляд справи
1. Справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про
продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у
справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком
випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу
розповсюдження хвороби.
2. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого
відкрито провадження у справі, представника особи, стосовно якої вирішується питання про
госпіталізацію, є обов’язковою.
Стаття 286. Рішення суду
1. Розглянувши заяву про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.
2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, є підставою для
обов’язкової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на
встановлений законом строк.
Глава 12 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ
БАНКАМИ IНФОРМАЦIЇ, ЯКА МIСТИТЬ БАНКIВСЬКУ
ТАЄМНИЦЮ, ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ТА ФIЗИЧНИХ ОСIБ
Стаття 287. Підсудність
1. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо
юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за
місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
Стаття 288. Зміст заяви
1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації,
яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я
представника заявника, коли заява подається представником;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно
розкрити банківську таємницю;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію,
що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають
відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та
мету її використання.
Стаття 289. Розгляд справи
1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з
повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та
банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та
національної безпеки, — з повідомленням тільки заявника.
2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої
вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не
перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
3. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який
розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює
заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Стаття 290. Рішення суду
1. У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо
юридичної або фізичної особи зазначаються:
1) ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або
місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, коли інформація надається
представникові;
2) ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить
банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно
розкрити банківську таємницю;
4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути
надана банком одержувачу, та мету її використання.
2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити
інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав
та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає
банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається
інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у
п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому
порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
