НАВІГАЦІЯ
ГОЛОВНА
КОДЕКСИ УКРАЇНИ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ,ЗМІНИ
РЕГІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
СЛОВНИК ЗАКОНОДАВЧИХ ТЕРМІНІВ
КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ
РЕКЛАМА НА САЙТІ
КОНТАКТИ
Раскрутка сайта, Оптимизация сайта, Продвижение сайта, Реклама!
РЕКЛАМА
Скачать бесплатно
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
НАЗАД ВПЕРЕД
Стаття 251. Докази Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91)
Стаття 252. Оцінка доказів Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (Стаття 252 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001)
Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. (Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003) Глава 19 ПРОТОКОЛ ПРО АДМIНIСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення (стаття 258). (Стаття 254 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001)
Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, статті 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), статті 148, 151, 154, 155, 155-2 — 156-2, 159, 160, 160-2, 162, 164 — 164-11, 165-1, 165-2, 173 — 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 — 181-1, 181-3 — 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 — 188, 189 — 196, 212-6, частина перша статті 203, статті 204, 205 — 206-1, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20); органів державного пожежного нагляду (статті 164, 183); органів охорони здоров’я (статті 45, 46, статті 167 — 170 (про правопорушення, пов’язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов щодо лікарських засобів), стаття 183 — щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги); органів державної служби з карантину рослин (статті 105 — 106-2); органів охорони пам’яток історії та культури (стаття 92); органів державного енергонагляду (стаття 103-1); органів Державної інспекції з енергозбереження (статті 98, 101-103, 188-14; органів Міністерства транспорту України (статті 136, 141, 142); органів зв’язку (статті 144 — 148-4, 188-7); органів у справах захисту прав споживачів (статті 42-2, 156, 164-6, 164-7); фінансових органів (статті 164, 164-1); підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі (статті 99, 103-1); підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи (стаття 138); органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті 42-1 — 42-3, 188-22); органів державного ветеринарного нагляду (статті 42-1 — 42-3, 188-22); органів Міністерства праці та соціальної політики України (частина перша статті 41, статті 41-1 — 41-3, 188-1); лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств України, організацій споживчої кооперації (стаття 42-2); державних органів реєстрації актів цивільного стану (стаття 212-1); органів Антимонопольного комітету України (статті 164-3, 164-14, 166-1 — 166-4); органів управління кінематографією (стаття 164-6 — в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164-7 — в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164-8 — в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу в кіно- і відеомережі); органів Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 185-10, 191, частина перша статті 203, статті 204 — 206-1);
НАЗАД ВПЕРЕД
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru