|
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ |
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце
його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про
особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка
його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому
робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного
правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник
відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
(Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від
05.04.2001)
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне
затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може
провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ — при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку
організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні
неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника
міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону,
а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника
міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в
автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних
засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної
спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у
громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську
гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається
проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і
охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання
тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в
Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо
передбачених законами України;
2) органами прикордонної служби — у разі незаконного перетинання або спроби
незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або
режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори
законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної
прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського
порядку і державного кордону, порушення правил використання об’єктів тваринного світу в
межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі,
внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил
перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію
України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої
охорони — при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти,
інше;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — у
разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними
зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків
дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до
невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення
вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання
державного або колективного майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях,
появи в громадських місцях у п’яному вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього
руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
5) органами Служби безпеки України — при порушенні законодавства про державну
таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах,
придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку,
інших засобів негласного отримання інформації. (Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з
Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6347-11
від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11
від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV від 24.03.99, N
812-XIV від 02.07.99, N 2342-III від 05.04.2001, N 662-IV від 03.04.2003 — набуває чинності
01.08.2003 року, N 743-IV від 15.05.2003, N 1299-IV від 20.11.2003, N 1703-IV від 11.05.2004, N
1723-IV від 18.05.2004)
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може
тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою
законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний
кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в
необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення — до
трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з
моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не
мають документів, що посвідчують їх особу.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |