|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ V СТРОКИ ТА ТЕРМIНИ. ПОЗОВНА ДАВНIСТЬ
Глава 18 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЧИСЛЕННЯ СТРОКIВ
Стаття 251. Поняття строку та терміну
3. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі
зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з
актового запису про її народження.
4. Прізвище, власне ім’я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її
усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.
5. Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу
або визнання його недійсним.
6. Підставами для відмови у зміні імені є:
перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом;
наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом
порядку;
офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку
заявника;
подання заявником неправдивих відомостей про себе.
7. Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної
особи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{ Стаття 295 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Стаття 296. Право на використання імені
1. Фізична особа має право використовувати своє ім’я у всіх сферах своєї діяльності.
2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів
документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а
після її смерті — за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків, братів та сестер.
(Частина друга статті 296 із змінами, внесеними згідно із Законом N
3261-IV від 22.12.2005)
3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності
організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти,
стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.
4. Iм’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні
злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане
(обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або
винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках,
передбачених законом.
(Частина четверта статті 296 в редакції Закону N 3261-IV від
22.12.2005)
5. Iм’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.
6. Iм’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути
використане іншими особами лише за його згодою.
7. Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації,
літературних творах не є порушенням її права.
Стаття 297. Право на повагу до гідності та честі
1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Стаття 298. Повага до людини, яка померла
1. Кожен зобов’язаний шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла.
2. Кожен зобов’язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини.
3. У разі глуму над тілом людини, яка померла, або над місцем її поховання члени її сім’ї,
близькі родичі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Стаття 299. Право на недоторканність ділової репутації
1. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
2. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Стаття 300. Право на індивідуальність
1. Фізична особа має право на індивідуальність.
2. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної,
мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї
індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам
суспільства.
Стаття 301. Право на особисте життя та його таємницю
1. Фізична особа має право на особисте життя.
2. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним
інших осіб.
3. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.
4. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами
лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а
також за її згодою.
(Частина четверта статті 301 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3261-IV від 22.12.2005)
Стаття 302. Право на інформацію
1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати
інформацію.
Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної
особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не
зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язана
робити посилання на таке джерело.
(Стаття 302 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3261-IV від
22.12.2005)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
