|
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 219. Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та
звільнення від відповідальності
1. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань чи порушення
правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві
власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління
майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
2. Засновники суб’єкта господарювання не відповідають за зобов’язаннями цього
суб’єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення
даного суб’єкта.
3. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони
зобов’язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від
відповідальності.
4. Сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний
характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у
випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту
виникнення таких обставин.
Стаття 220. Прострочення боржника
1. Боржник, який прострочив виконання господарського зобов’язання, відповідає перед
кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що
випадково виникла після прострочення.
2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він
має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
3. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, поки воно не
може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Стаття 221. Прострочення кредитора
1. Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання,
якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав
дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту
зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.
2. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих
простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або
через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора
було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник
відповідає за виконання на загальних підставах.
3. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за
погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Стаття 222. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
1. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси
інших суб’єктів, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до
суду.
2. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт
господарювання чи інша юридична особа — учасник господарських відносин, чиї права або
законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих
прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не
встановлено законом.
3. У претензії зазначаються:
повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія
пред’являється;
дата пред’явлення і номер претензії;
обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
докази, що підтверджують ці обставини;
вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;
платіжні реквізити заявника претензії;
перелік документів, що додаються до претензії.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |