|
|
 КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ |
Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права
Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання,
вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення
цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі
документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з
дня здачі або вилучення такого документа.
Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі
його скорочення відповідно до статті 320 цього Кодексу особі, щодо якої застосовано даний
захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї
документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було
позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань
правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції.
(Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12 від
29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91)
Глава 31 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБIТ
Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправних робіт
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про
застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань
виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.
Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної
роботи порушника.
На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться
відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в
розмірі, визначеному постановою.
(Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від
05.04.2001)
Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт
Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з
його заробітку провадилось відрахування.
Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів,
що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом
(суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості
робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення,
відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості
робочих днів.
У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з
поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку
також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у
відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп’янінням або діями, зв’язаними з
сп’янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.
(Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від
05.04.2001)
Стаття 324. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або
уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт
На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за
місцем відбування порушником виправних робіт покладається:
правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і
своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;
трудове виховання порушника;
повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення
порушника від відбування стягнення.
(Стаття 324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від
05.04.2001)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
