|
|
 КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ
|
Стаття 189. Відмова перевізника від договору
Перевізник має право відмовитися від договору морського перевезення пасажира при
настанні обставин, зазначених у пунктах 1-4 статті 156 цього Кодексу.
Договір морського перевезення пасажира припиняється без відмови сторін при настанні
обставин, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 158 цього Кодексу.
У разі припинення договору морського перевезення пассажира до відходу судна пасажиру
повертається вся плата за проїзд і провіз багажу, а при припиненні договору після початку
рейсу — частина вказаної плати пропорційно відстані, перевезення на яку не відбулося.
Перевізник має право затримати відхід судна, змінити маршрут перевезення, місце
посадки або висадки пасажира, якщо такі дії будуть необхідні внаслідок стихійного лиха,
несприятливих санітарно-епідеміологічних умов у порту відправлення, призначення або за
маршрутом перевезення, а також інших подій і явищ, що не
5залежать від перевізника і роблять неможливим виконання договору
морського перевезення пасажира.
Стаття 190. Права пасажира
Пасажир має право:
1) перевозити з собою дітей безкоштовно або на пільгових умовах;
2) перевозити з собою каютний багаж безкоштовно в межах установлених норм;
3) здавати для перевезення багаж за плату за тарифом.
Про втрату або пошкодження багажу пасажир повинен направити письмове повідомлення
перевізнику або його агенту:
а) у випадку явного пошкодження каютного багажу — до або в момент висадки пасажира;
б) у випадку явного пошкодження іншого багажу — до або в момент його видачі;
в) у випадку втрати багажу або його пошкодження, яке не є явним, — протягом
п’ятнадцяти днів з дня висадки або з дня видачі багажу, чи з того моменту, коли він повинен
бути виданий.
Якщо пасажир не виконав вимог цієї статті, то вважається, оскільки не доведено
протилежне, що пасажир одержав свій багаж непошкодженим.
Письмове повідомлення не потрібне, якщо стан багажу було спільно визначено або
перевірено в момент його отримання.
Багаж, не запитаний протягом трьох місяців з дня приходу судна в порт призначення,
може бути реалізований у порядку, встановленому Міністерством транспорту України.
Стаття 191. Страхування пасажира
Пасажир за договором морського перевезення підлягає обов’язковому страхуванню від
нещасного випадку відповідно до законодавства України. Сплачувана пасажиром страхова
премія входить у вартість квитка.
Стаття 192. Морехідний стан судна
Перевізник зобов’язаний до початку перевезення привести судно у стан, придатний для
плавання і безпечного перевезення пасажирів, завчасно належним чином спорядити його і
забезпечити всім необхідним для плавання, укомплектувати екіпажем і утримувати судно в
такому стані протягом усього часу морського перевезення пасажирів.
Стаття 193. Відповідальність перевізника
Перевізник відповідає за шкоду, заподіяну внаслідок смерті пасажира або ушкодження
його здоров’я, а також в результаті втрати або пошкодження багажу, якщо подія, внаслідок якої
було заподіяно шкоду, сталася під час перевезення і була наслідком вини або недбалості
перевізника, його працівників, агентів, які діють у межах своїх службових обов’язків.
Перевізник відповідає за нестачу або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а
також за прострочення в його доставці, якщо не доведе, що нестача, пошкодження або
прострочення в доставці сталися не з його вини.
За втрату або пошкодження каютного багажу перевізник відповідає лише у випадку, якщо
пасажир доведе, що втрата або пошкодження сталися внаслідок наміру або необережності
перевізника.
Перевізник не відповідає за втрату чи пошкодження грошей, цінних паперів,
дорогоцінних металів і виробів з них, коштовностей, прикрас, виробів мистецтва або інших
цінностей, за винятком випадків, коли такі цінності були здані на збереження перевізнику, який
погодився їх зберігати в безпеці. В останньому випадку перевізник відповідає не вище межі,
передбаченої частиною четвертою статті 194 цього Кодексу.
Якщо перевізник доведе, що вина або недбалість пасажира стали причиною або сприяли
його смерті або ушкодженню здоров’я, втраті або пошкодженню його багажу, суд, що
розглядає справу, може звільнити перевізника від відповідальності повністю чи частково.
Стаття 194. Межі відповідальності перевізника
У випадку смерті пасажира або ушкодження його здоров’я відповідальність перевізника ні
в якому разі не перевищує 175000 розрахункових одиниць у відношенні перевезення в цілому.
Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження каютного багажу ні в якому разі
не перевищує 1800 розрахункових одиниць на пасажира у відношенні перевезення в цілому.
Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження автомашини, включаючи весь
багаж, що перевозиться в автомашині чи на ній, ні в якому разі не перевищує 10000
розрахункових одиниць за автомашину щодо перевезення в цілому.
Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження іншого багажу, ніж той, що
зазначено в частинах другій і третій цієї статті, ні в якому разі не перевищує 2700
розрахункових одиниць на пасажира у відношенні перевезення в цілому.
Перевізник і пасажир можуть шляхом точно вираженої письмової угоди встановити більш
високі межі відповідальності, ніж ті, що передбачені частинами 1-4 цієї статті.
Перевізник, працівник або агент перевізника не вправі скористатися межами
відповідальності, встановленими в цій статті, якщо буде доведено, що збиток заподіяно
внаслідок дій або упущень перевізника, працівника або агента перевізника, скоєних або з
наміром заподіяти цей збиток, або через самовпевненість з усвідомленням можливого
заподіяння збитку.
ГЛАВА 4. ДОГОВІР МОРСЬКОГО КРУЇЗУ
Стаття 195. Поняття договору морського круїзу
За договором морського круїзу одна сторона — організатор круїзу зобов’язується
здійснити колективну морську подорож (круїз) за певною програмою і надати учасникові круїзу
всі пов’язані з цим послуги (морське перевезення, харчування, побутове та екскурсійне
обслуговування тощо), а інша сторона — учасник круїзу зобов’язується сплатити за це
встановлену плату.
Стаття 196. Докази укладення договору морського круїзу
Документом, що підтверджує наявність договору морського круїзу, є іменна путівка або
інший прирівняний до неї документ, виданий організатором круїзу.
Стаття 197. Сфера застосування договору морського круїзу
Наступні правила цієї глави застосовуються у тих випадках, коли угодою сторін за
договором круїзу не встановлено інше. Однак будь-яка угода сторін, що обмежує права
учасника круїзу, передбачені в цій главі, недійсна.
Стаття 198. Морехідний стан судна
Організатор круїзу зобов’язаний до початку круїзу забезпечити приведення судна в
належний стан відповідно до умов статті 192 цього Кодексу та утримувати судно в такому стані
протягом усього часу круїзу.
Стаття 199. Відмова від договору учасника круїзу
Учасник круїзу має право у будь-який час до початку круїзу відмовитися від договору
морського круїзу. Учасник круїзу, який заздалегідь повідомив організатора круїзу про відмову
від договору, має право одержати назад плату за круїз у порядку, розмірах і терміни,
встановлені договором морського круїзу.
У випадку, коли організатор круїзу не може надати учасникові круїзу місце на судні, яке
передбачено договором, або за згодою учасника круїзу таке ж місце на іншому судні, що за
своїми характеристиками і комфортабельністю не нижче обумовленого, учасник круїзу вправі
відмовитися від договору і повністю отримати назад плату за круїз.
Стаття 200. Відмова від договору організатора круїзу
Організатор круїзу має право відмовитися від договору морського круїзу у разі
виникнення до початку круїзу обставин, зазначених у пунктах 1-4 статті 156 цього Кодексу.
Якщо ці обставини трапились після початку круїзу і привели до його припинення, договір
анулюється. У цьому випадку організатор круїзу зобов’язаний повернути учаснику плату за
невикористану частину круїзу і на вимогу останнього доставити його в порт відправлення.
Стаття 201. Витрати у разі збільшення продовження терміну круїзу
У випадку збільшення терміну круїзу через непередбачені обставини організатор круїзу
несе всі додаткові витрати, пов’язані з наданням послуг учасникові круїзу.
Стаття 202. Відповідальність організатора круїзу
Організатор круїзу несе відповідальність за шкоду, заподіяну смертю або ушкодженням
здоров’я учасника круїзу, а також втратою або пошкодженням його речей відповідно до правил
статей 193, 194 цього Кодексу.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
