|
|
 ЦИВIЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ VI ПРОЦЕСУАЛЬНI ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНI З
ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РIШЕНЬ У ЦИВIЛЬНИХ
СПРАВАХ ТА РIШЕНЬ IНШИХ ОРГАНIВ (ПОСАДОВИХ ОСIБ)
Стаття 367. Негайне виконання судових рішень
1. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
1) стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць;
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю
фізичної особи, — у межах суми стягнення за один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу
працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та
фізичних осіб.
2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення
всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї
статті.
Стаття 368. Звернення судових рішень до виконання
1. Питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий
суд, який розглянув справу.
2. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь
яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення
належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на
користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів
видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за
кожним виконавчим листом.
3. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих
органів державної податкової служби.
4. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь
яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які
підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Стаття 369. Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та
визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим
Законом України “Про виконавче провадження”.
2. Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити
помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не
підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за
виконавчим листом.
3. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням
стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для
розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за
виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
4. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було
видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з
його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших
причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд
одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за
виконавчим листом.
{ Стаття 369 в редакції Закону N 3538-IV ( 3538-15 ) від
15.03.2006 }
Стаття 370. Видача дубліката виконавчого листа або судового наказу
1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав
виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного
виконавця видати його дублікат.
2. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і
заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу
дубліката.
3. За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу стягувачу справляється
плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого
документа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого документа до
виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий
лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням
сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про
поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Стаття 372. Мирова угода в процесі виконання
1. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового
виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві,
який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для
визнання.
2. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача
від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших
осіб.
3. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд
постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.
Стаття 373. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і
порядку виконання
1. За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або
членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою
державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у
десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи
встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у
виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити
спосіб і порядок виконання рішення.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
