|
|
 ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання
1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується
передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи
оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
2. Сторона договору вважається продавцем того товару, який
вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.
3. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар
більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це
не суперечить законодавству.
4. Не може бути об’єктом міни (бартеру) майно, віднесене
законодавством до основних фондів, яке належить до державної або
комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни
(бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством.
Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості
здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов’язаних з
придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення
таких операцій в окремих галузях господарювання.
5. До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що
регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи
яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить
законодавству і відповідає суті відносин сторін.
Стаття 294. Зберігання у товарному складі
1. Товарним складом визнається організація, що здійснює
зберігання товарів та надає пов’язані із зберіганням послуги на
засадах підприємницької діяльності.
2. Товарний склад є складом загального користування у разі
якщо із закону, інших правових актів або виданого суб’єкту
господарювання дозволу (ліцензії) випливає, що він зобов’язаний
приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.
3. Зберігання у товарному складі здійснюється за договором
складського зберігання.
4. До регулювання відносин, що випливають із зберігання
товарів за договором складського зберігання, застосовуються
відповідні положення Цивільного кодексу України.
Глава 31 КОМЕРЦIЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКI
ВIДНОСИНИ) У СФЕРI ГОСПОДАРЮВАННЯ
Стаття 295. Агентська діяльність
1. Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що
полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними
господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за
рахунок суб’єкта, якого він представляє.
2. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична
особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне
посередництво.
3. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від
власного імені.
4. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє,
стосовно себе особисто.
5. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного
посередництва в окремих галузях господарювання.
Стаття 296. Підстави виникнення агентських відносин
1. Агентські відносини виникають у разі:
надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному
агентові на вчинення відповідних дій;
схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди,
укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладення або з
перевищенням наданого йому повноваження.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
