Апрель 2025 | Вс | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | | | | |
|
|
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
5. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до
законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове
обслуговування. Договір повинен містити реквізити сторін, умови
відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком,
обов’язки сторін та відповідальність за їх невиконання, а також
умови припинення договору.
Стаття 342. Банківські рахунки
1. Рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку,
відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-
якому банку на території України за згодою сторін. Порядок відкриття
рахунків в установах банків за межами України встановлюється
законом.
2. Суб’єктам господарювання, які мають самостійний баланс,
рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи,
надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків,
зборів (обов’язкових платежів), а також інших розрахунків,
пов’язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності.
3. Суб’єкт підприємництва має право відкривати рахунки для
зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-
яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих
банків у порядку, встановленому Національним банком України.
4. Юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки
для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських
операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих
банків у порядку, встановленому Національним банком України.
(Частина четверта статті 342 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2424-IV від 04.02.2005)
5. Суб’єктам господарювання, яким виділяються кошти для
цільового використання з Державного бюджету України або місцевих
бюджетів, відкриваються рахунки відповідно до закону.
6. Порядок відкриття рахунків в установах банків, форми
розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки
і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-
правовими актами Національного банку України.
Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків
1. Платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за
своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що
виникли, без участі установ банку.
2. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих
коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за
згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки
Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується
пеня.
3. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок
клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню
у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-
розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені — в
розмірі, встановленому законом.
4. Платник зобов’язаний самостійно нараховувати пеню на
прострочену суму платежу і давати банку доручення про її
перерахування з наявних на рахунку платника коштів.
|
|