|
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
4. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким
ієрархічним об’єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини
якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього
вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи
координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої
злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
1. Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею
Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин.
2. Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за
відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього
Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
3. Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину
лише цьому співучасникові. Iнші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у
статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій
виконавця, ставляться в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини.
4. У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають
кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.
5. Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене
виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.
Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої
групи чи злочинної організації
1. Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній
відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією,
якщо вони охоплювалися його умислом.
2. Iнші учасники організованої групи чи злочинної організації підлягають кримінальній
відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від
тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.
Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
1. У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не
підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 цього
Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за
готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився
виконавець.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор,
підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили
відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною
відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або
неусунення перешкод вчиненню злочину.
3. У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає
кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від
того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |