КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю

НАВІГАЦІЯ

ГОЛОВНА

КОДЕКСИ УКРАЇНИ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ,ЗМІНИ

РЕГІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

СЛОВНИК ЗАКОНОДАВЧИХ ТЕРМІНІВ

КУРСОВІ ТА РЕФЕРАТИ

РЕКЛАМА НА САЙТІ

КОНТАКТИ

РЕКЛАМА

Скачать бесплатно

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю

ВПЕРЕД

Стаття 199-1. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України провадиться відповідно до глави 14 цього Кодексу у випадках, коли були вичерпані всі можливості щодо усиновлення, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей в сім’ї громадян України та коли ці діти перебувають на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України не менше одного року з дня взяття їх на облік. У разі коли іноземні громадяни перебувають у родинних стосунках з дітьми або у випадках захворювання дитини на хворобу, передбачену переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, усиновлення провадиться без дотримання строків перебування на централізованому обліку дітей. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України дозволяється за умови одержання дозволу Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України. Діти, які є громадянами України, можуть бути усиновлені громадянами інших держав у випадках, коли відповідно до законодавства держави усиновителя їм будуть забезпечені всі права в обсязі не меншому, ніж передбачено законодавством України, а також коли їм будуть забезпечені гарантії і норми, встановлені щодо усиновлення законами країни усиновителя. За усиновленими дітьми зберігається громадянство України до досягнення ними 18- річного віку. (Кодекс доповнено статтею 199-1 згідно із Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)
Стаття 199-2. Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України, провадиться відповідно до глави 14 цього Кодексу в порядку, передбаченому для громадян України. (Кодекс доповнено статтею 199-2 згідно із Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)
Стаття 199-3. Усиновлення дітей, які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав Усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків і які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав провадиться відповідно до законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. (Кодекс доповнено статтею 199-3 згідно із Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)
Стаття 199-4. Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають на території України, мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт. Укладання договорів провадиться відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини та законодавства України. (Кодекс доповнено статтею 199-4 згідно із Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)
Стаття 199-5. Нагляд за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами Нагляд за межами України за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, здійснюється за дорученням Міністерства закордонних справ України відповідною консульською установою, в якій діти перебувають на обліку до досягнення ними 18-річного віку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (Кодекс доповнено статтею 199-5 згідно із Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)
Стаття 200. Встановлення опіки (піклування) над громадянами України, що проживають поза межами України і над іноземними громадянами в Україні. Визнання опіки (піклування), встановленої поза межами України Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності громадянами України, що проживають поза межами України, а також над іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється за законодавством України. Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що проживають поза межами України, за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) чи проти її визнання нема заперечень консульської установи та дипломатичного представництва України. Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні. (Стаття 200 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92)

ВПЕРЕД