|
|
 ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Глава 32 Контроль за використанням та охороною земель
Стаття 187. Завдання контролю за використанням та охороною земель
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання
органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель
1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється
уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог
законодавства про охорону земель — спеціально уповноваженими органами з питань екології
та природних ресурсів.
2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
встановлюється законом.
Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими,
селищними, міськими, районними та обласними радами.
Стаття 190. Громадський контроль за використанням та охороною земель
Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими
інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на
підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних
ресурсах.
Глава 33 Моніторинг земель
Стаття 191. Призначення моніторингу земель
1. Моніторинг земель — це система спостереження за станом земель з метою своєчасного
виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
2. У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання,
збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково
обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану
земель та дотримання вимог екологічної безпеки.
3. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.
4. Залежно від цілей, спостережень і охоплення територій моніторинг земель може бути
національним, регіональним і локальним.
5. Ведення моніторингу земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади
з питань земельних ресурсів, з питань екології та природних ресурсів.
6. Порядок проведення моніторингу земель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 192. Завдання моніторингу земель
Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків
деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.
Глава 34 Державний земельний кадастр
Стаття 193.Визначення державного земельного кадастру
1. Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових
робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і
права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про
місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну
та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
2. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних
ресурсів.
Стаття 194. Призначення державного земельного кадастру
Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств,
установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин,
раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності
земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель,
економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Стаття 195. Завдання ведення державного земельного кадастру
Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:
а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;
б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації
земельних ділянок;
в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Стаття 196. Складові частини державного земельного кадастру
Державний земельний кадастр включає:
а) кадастрове зонування;
б) кадастрові зйомки;
в) бонітування ґрунтів;
г) економічну оцінку земель;
ґ) грошову оцінку земельних ділянок;
д) державну реєстрацію земельних ділянок;
е) облік кількості та якості земель.
Стаття 197. Кадастрове зонування
Кадастрове зонування включає встановлення:
а) місця розташування обмежень щодо використання земель;
б) меж кадастрових зон та кварталів;
в) меж оціночних районів та зон;
г) кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
