|
|
 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
Розділ 8 ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО
ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
( Кодекс доповнено розділом восьмим згідно з Указом ПВР
N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71 )
Глава 36 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО
ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
Стаття 432. Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх
Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх визначається загальними
правилами цього Кодексу і, крім того, статтями цієї глави.
Положення цієї глави застосовуються в справах про злочини осіб, які на момент
провадження в кримінальній справі не досягли вісімнадцятирічного віку.
Стаття 433. Обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини
неповнолітніх
При провадженні досудового слідства та розгляді в суді справи про злочини
неповнолітнього, крім обставин, зазначених у статті 64 цього Кодексу, необхідно також
з’ясувати:
1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);
2) стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього. При наявності даних про
розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з душевним захворюванням, повинно бути
також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг
керувати ними;
3) характеристику особи неповнолітнього;
4) умови життя та виховання неповнолітнього;
5) обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;
6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в
злочинну діяльність.
Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як свідки батьки
неповнолітнього та інші особи, які можуть дати потрібні відомості, а також витребувані
необхідні документи і проведені інші слідчі та судові дії.
У необхідних випадках для встановлення стану загального розвитку неповнолітнього,
рівня його розумової відсталості та з’ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати
значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними, повинна бути проведена експертиза
спеціалістами в галузі дитячої та юнацької психології (психолог, педагог) або зазначені питання
можуть бути поставлені на вирішення експерта-психіатра.
Стаття 434. Затримання та взяття під варту неповнолітнього
Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до
неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину у
вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені
статтями 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.
Про затримання і взяття під варту неповнолітнього обов’язково сповіщаються його батьки
чи особи, що їх замінюють.
(Стаття 434 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX від
16.02.78, N 6834-X від 16.04.84, із Законом N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
( Статтю 435 виключено на підставі Указу ПВР N 6834-X
( 6834-10 ) від 16.04.84 )
Стаття 436. Віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників
або адміністрації дитячої установи
До неповнолітніх обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 149
цього Кодексу, може застосовуватися передача їх під нагляд батьків, опікунів чи
піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі — передача їх під
нагляд адміністрації цієї установи.
Від батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи в цих випадках
відбирається письмове зобов’язання про забезпечення ними належної поведінки
неповнолітнього та його явки до слідчого, прокурора і суду. При цьому зазначені особи
попереджаються про характер обвинувачення, пред’явленого неповнолітньому, і про їх
відповідальність в разі неявки його до слідчого, прокурора або до суду.
При порушенні цього зобов’язання до батьків, опікунів і піклувальників може бути
застосоване грошове стягнення в розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян в порядку, передбаченому статтею 153 цього Кодексу.
(Стаття 436 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III від
21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
