|
|
 МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи
використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи
опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця
ввезення на митну територію України;
6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх
транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,
не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До
митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни,
що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально
підтверджено та які піддаються обчисленню:
а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну
допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини
або обладнання;
б) витрати на транспортування після ввезення;
в) податки та збори (обов’язкові платежі), які справляються в Україні.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються
(вартості операції), використовується в разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних
товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені
повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або
застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або
використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки
не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї
статті;
4) покупець і продавець не є пов’язаними між собою особами або хоч і є пов’язаними між
собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав
вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен
повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності
впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій
формі.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов’язаними між собою тільки в разі, якщо:
1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного;
2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено
законодавством;
3) вони є роботодавцем і найманим працівником;
4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше
відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;
6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;
7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;
8) вони є членами однієї сім’ї.
Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб’ютором чи одноосібним
концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов’язаними для цілей цього Кодексу,
якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п’ятої цієї статті.
При продажу товарів між пов’язаними особами вартість операції береться за основу для
визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що
така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка
здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
1) вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних
(аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)
товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних)
товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.
У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним чином враховується
наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах
продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті,
та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не
пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець
пов’язані між собою.
Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини сьомої цієї статті,
здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не
може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
Використані декларантом відомості повинні бути об’єктивними, піддаватися обчисленню
та підтверджуватися документально.
Стаття 268. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних
товарів
У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з
положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з
ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких
збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість
операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під
ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому
числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна походження;
4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів
як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної
вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних
умовах, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними
товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах.
При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи
веде це до збільшення або зменшення вартості. Iнформація, що використовується при
здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини другої статті 267 цього
Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної
різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними
товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість
операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів
використовується найменша така вартість.
|
|
©Copyright2008_ykrzakon.vov.ru |
ГОЛОВНА
Скачать бесплатно
